top of page

я боюсь захворити на ковід

у мене ковід , що мені робити

у мене був контакт з ковід., що робити

я думаю ,що захворів на ковід ,що робити

Коронавірус: симптоми та профілактика

  Коронавірус — це гостре вірусне захворювання, що характеризується переважним ураженням дихальної системи та шлунково-кишкового тракту. Коронавірус є зоонозною інфекцією за походженням.

  Класифікація

  Існує кілька різновидів коронавірусу, що викликає захворювання у людини.

  Залежно від генетичних властивостей збудника виділяють три групи вірусів:

  • віруси людини HCoV-226Е;

  • віруси людини HCoV-OC43, кишкові збудники HECoV;

  • коронавіруси SARS-CoV та MERS-CoV;

  • ротавіруси людини HNoV.

  Коронавірус у людини першої або другої групи вважається збудником не важких респіраторних вірусних інфекцій.

  Найбільш важкі клінічні прояви можна спостерігати при зараженні наступними збудниками:

  • вірус SARS-Cov викликає розвиток атипової пневмонії або тяжкого гострого респіраторного синдрому;

  • вірус MERS-CoV викликає середньосхідний респіраторний синдром, для якого характерний розвиток гострої пневмонії та ниркової недостатності;

  • вірус 2019 nCov викликає розвиток респіраторного дистрес-синдрому.

  Етіологія захворювання

  Коронавірусну інфекцію викликають РНК-геномні віруси роду Coronavirus. Коронавірус оточений суперкапсидом, який пронизаний рідко розташованими шипами, що мають будову тонких шийок та розташованих на них кулястих головок, що за зовнішнім виглядом нагадує корону.

  Для людини хвороботворними є респіраторні та кишкові коронавіруси. Найчастіше зустрічається респіраторний різновид захворювання, який зазвичай діагностується, як гостра респіраторна вірусна інфекція.

  Віруси нестійкі у зовнішньому середовищі. Вони миттєво гинуть при температурі понад 56 градусів, руйнуються під дією хлороформу, формаліну, етилового спирту або ефіру. Коронавірус добре переносить заморожування.

  Шляхи зараження та механізми розвитку

  Причинами коронавірусу є мутації, в результаті яких з'являється новий тип вірусу. Джерелом коронавірусної інфекції, як правило, є хвора людина. При цьому, період контагіозності невизначено довгий. Джерелом коронавірусу можуть бути деякі звірі (мавпи, птахи, змії та інші).

  Джерелом нового типу збудника (2019 nCov) стали, ймовірно, кажани. При цьому в даний час немає даних про те, що домашні тварини (такі, як собаки чи кішки) можуть переносити коронавірус 2019 nCov.

  Збудники не можуть передаватися безпосередньо через предмети, дверні ручки, посилки, продукти, якщо дотримана гігієна рук і правила кулінарної обробки продуктів. Не можна торкатися забрудненими руками та предметами обличчя, носа, рота, очей. Тому руки рекомендується часто і ретельно мити з милом або обробляти дезіфікуючими засобами.

  Вірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, фекально-оральним шляхом. До факторів передачі відносяться виділення носоглотки, блювотних мас, фекалії птахів, тварин, хворої людини.

  У людей сприйнятливість до коронавірусу дуже висока, захворювання загрожує всім віковим групам. Антигенна різнорідність вірусів зумовлює значну частоту повторного інфікування збудниками інших серологічних типів.

  На сьогоднішній день патогенетичні механізми розвитку коронавірусної інфекції вивчені недостатньо. Вхідними воротами для інфекції є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів.

  При ураженні збудником 2019 nCov інфікування стрімко поширюється на бронхи та легені. При фекально-оральному механізмі передачі захворювання проявляється у вигляді ураження шлунково-кишкового тракту.

  Захворювання супроводжується синтезом антитіл, які не гарантують захисту від повторного зараження.

  Клінічні прояви

  Для більшості коронавірусних інфекцій інкубаційний період обмежений 2-3 добами. Однак, для коронавірусу 2019 nCov цей період може становити від 1 до 14 днів (в середньому 10 днів).

  Протягом усього цього періоду людина може заражати інших. Протікає захворювання, найчастіше, як звичайний грип, парагрип або будь-яка інша гостра респіраторна інфекція з усіма характерними для них ознаками.

  Характерні симптоми коронавірусу при респіраторній формі:

  • біль при ковтанні, чханні;

  • риніт;

  • головний біль;

  • кашель;

  • прояви гіпоксії;

  • підвищення температури;

  • лихоманка;

  • м'язовий біль.

  На початковому етапі зараження новим типом збудника ознаки коронавірусу збігаються з усіма ознаками звичайної застуди: сухий кашель, слабкість, підвищення температури. У деяких пацієнтів відзначаються ураження очей (кон'юнктивіт) та діарея. Якщо захворювання протікає в легкій формі, запалення легенів не розвивається й весь патологічний процес обмежується слабо вираженими симптомами. У таких випадках температура може підійматися незначно або взагалі залишатися в межах норми.

  При важких формах захворювання стан пацієнта швидко погіршується, підіймається дуже висока температура, з'являється непродуктивний сильний кашель, розвивається дихальна недостатність. Стан хворого значно погіршується, якщо є супутні захворювання.

  Особливості захворювання у дітей

  У дітей інфікування може поширюватися на нижні відділи дихальних шляхів, викликаючи біль в грудях при диханні та задишку. Спостерігається запалення гортані, шийний лімфаденіт, свистячі та сухі хрипи в легенях.

  Особливості перебігу та ускладнення

  При звичайній коронавірусній інфекції повне одужання зазвичай настає через 5-7 днів. Віруси mers та sars cov, як правило, ускладнень не викликають і прогноз захворювання сприятливий.

  Якщо захворювання протікає у більш важкій формі, на одужання може піти два та більше тижня.

  У важких випадках наслідки коронавірусу вкрай несприятливі:

  • Виражена інтоксикація

  • Ознаки набряку легенів

  • Прогресуюча гостра дихальна недостатність

  • Поліорганна недостатність Прогноз при такому перебігу захворювання несприятливий.

  Діагностика

  Провести діагностику коронавірусу тільки по клінічній картині неможливо, через те, що симптоми коронавірусу повністю ідентичні симптомам інших респіраторних інфекцій. Швидко визначити наявність коронавірусу в організмі дозволяють тест-системи. Тестування на визначення антитіл до COVID - 19 можна провести як вдома, так і запросивши медичний персонал до вас в офіс.

  Діагноз "коронавірусна інфекція" може бути підтверджений тільки лабораторними методами діагностики:

  • виділення вірусу з допомогою ЗТ-ПЛР та ІФА;

  • виявлення його антигену в епітеліальних клітинах носа за допомогою імуноферментного аналізу;

  • визначення титрів специфічних антитіл.

  Матеріалом для дослідження служать слиз, харкотиння, кров та ін.

  При підозрі на розвиток пневмонії лікар призначає рентгенографію.

  Диференціальна діагностика коронавірусу проводиться з риновірусною інфекцією, РС-інфекцією, бактеріальними та вірусними гастроентеритами.

  Лікування

  Лікування коронавірусу легкої форми або середньої тяжкості включає симптоматичне лікування — препарати для зниження температури, кашлю, препарати від нежитю і т.д.

  В основі лікування важких форм коронавірусу лежить медикаментозна терапія.

  Фармакотерапія коронавірусу:

  • ротивірусні препарати;

  • специфічні імуноглобуліни;

  • кортикостероїди.

  Кортикостероїди призначаються при прогресивному погіршенні клінічної картини, тривалій лімфопенії, зниженні насичення крові киснем.

  При розвитку тяжких ускладнень показано застосування антибіотиків, проведення штучної вентиляції легенів.

  Хороші результати були отримані при введенні важким пацієнтам плазми крові від перехворілих на атипову пневмонію.

  Профілактика

  На сьогодні специфічних заходів профілактики коронавірусу немає — вакцина поки не розроблена.

  При появі найменших симптомів захворювання рекомендується перебувати вдома.

  У період великої захворюваності оточуючих необхідно максимально обмежити контакти з оточуючими людьми, уникати стовпотворіння, не відвідувати місця великого скупчення людей.

  Заходи профілактики коронавірусу:

  • не відвідувати регіони, де найбільш часто зустрічається коронавірусна інфекція;

  • носити засоби індивідуального захисту (маски);

  • регулярно мити руки;

  • обмежити контакти на близькій відстані;

  • більше гуляти на свіжому повітрі в парках, скверах, далеко від людей;

  • зміцнювати місцевий імунітет (дотримуватися температурного режиму в приміщенні — 18-20 градусів, підтримувати необхідну вологість — від 40 до 60%);

  • частіше провітрювати житлове приміщення;

  • зволожувати слизові оболонки верхніх дихальних шляхів сольовими розчинами.

Літнє оздоровлення дошкільнят

samerfon-300x209.jpg
IMG-c4e1ae6e5c4eca2c55a1ce4da2b14bb0-V.j
IMG-2ce5b162ebbae5315e3ec1f47d6cc9a1-V.j

Організація літнього оздоровлення та відпочинку має велике значення для відновлення сил, поліпшення стану здоров`я дітей дошкільних закладів.Влітку батьки прагнуть, аби їхні діти добре відпочили.

Окрім поїздки на море чи до бабусі, малюків можна оздоровити у дошкільному закладі. В нашому садочку літньої пори діти частіше бувають на свіжому повітрі, на майданчиках. Адже саме тут відбуваються основні оздоровчі моменти.  Ранок в ДНЗ «Колосок» починається з ранкової гімнастики. У всіх групах влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості чергуються із спокійними. Значний час протягом дня відводиться на гігієнічний догляд за дітьми і роботу, пов’язану з вихованням у них гігієнічних навичок. Ретельний догляд за дітьми-основна умова охорони їх від захворювань. Перш за все вихователі слідкують за чистотою рук. Дітей привчають мити руки після забруднення і після користування туалетом. Миття ніг в дошкільному закладі проводиться влітку перед обідом. Сонячні ванни проводяться тільки під наглядом медичної сестри. Вихователі використовують усі можливості природного середовища. Літні міні-заняття влаштовують у куточках відпочинку: на травичці. Діти полюбляють казко терапію,музикотерапію, психогімнастику, пальчикову гімнастику, масаж на свіжому повітрі. Аби малюки не втомлювалися, вихователі змінюють види діяльності: спочатку-гра, потім-хороводи. У спекотну днину діти відпочивають в затінку дерев. Найбільш улюбленим місцем є пісочниця. У садочку гнучкий режим з максимальним перебуванням дітей на свіжому повітрі та активний відпочинок. Особливу увагу в нашому садочку приділяємо організації і проведенню літніх спортивних свят та розваг: «Ми із спортом дружимо», «Ігри та змагання починаємо зрання», «Здоровим будь», «Треба, друзі, піклуватись про здоров`я нам щодня», «Я здоров`я бережу, сам собі допоможу». Ці заходи надовго запам’ятаються малюкам цікавими змаганнями та конкурсами, веселими зустрічами з казковими героями, радістю і посмішками.

Ще хочу звернути увагу на безпеку життєдіяльності, тому що влітку зростає загроза травмувань. В нашому дошкільному закладі ця робота проводиться дуже ретельно як з дітьми, батьками так і з співробітниками. Проводяться своєчасно інструктажі, ширми для батьків „Вогонь наш друг, вогонь наш ворог”, „Безпека життєдіяльності дошкільнят”; практичне заняття з працівниками: „Надання першої допомоги при укусах, травмах, носової кровотечі, теплових і сонячних ударів”.Влітку діти охоче п`ють воду просто на майданчиках. Для пиття завжди приготована свіжа кип’ячена вода. Свіже повітря та різноманітна діяльність підвищують апетит. Для прийому їжі діти сідають за стіл в спокійному стані, тоді їжа буде краще засвоюватися організмом. Ми хочемо бачити своїх дітей гарними, щасливими, успішними, але, мабуть,не помилимося, коли скажемо,що кожен із батьків мріє, щоб його дитина була насамперед здоровою, бо немає більшого лиха, ніж коли хворіє твоя дитина. В ДНЗ «Колосок» нині вирує оздоровча компанія. Тим діткам, котрі й надалі відвідують навчальний заклад, відпочинок вихователі-гарантують.

Загартовування дитини влітку

Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища. Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.

 

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:

— уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;

— поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її знижують до 26—24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.

Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім-температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв,через 3—4 тижні —до 2хв.

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що змінюються).

 

Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.

Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцевезагартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників навколишнього середовища.

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж через 2год після прийому їжі.

Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.

Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.

 

Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.

Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.

Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв, щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив.

Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитиздоров’я дитини. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінююни. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти білу шапочку.

Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та після 18-ї години.

Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого режиму, повноцінного харчування.

 

Перша допомога при харчовому отруєнні (у дітей)

Дітям старшого віку, якщо вони в свідомості і контактні, потрібно викликати блювоту, для цього дати їм випити кілька склянок теплої кип'яченої води, повторити процедуру 3-4 рази, а в останній раз дати 5 таблеток активованого вугілля або розчин(наприклад, розчин Регідрон (1 пакет на 1 л води) . Якщо дитина не може сама викликати блювотний рефлекс, допоможіть йому: поворушіть ручкою ложки або шпателем корінь язика. 

 

УВАГА! У дітей молодшого віку блювоту викликати не можна! 

 

Якщо у них збережено акт ковтання, то для зменшення концентрації токсичної речовини в організмі потрібно дати випити воду з розчиненими трьома пігулками активованого вугілля.Також допомагає ( розчин Регідрон (1 пакет на 1 л води). Новонародженого  треба спробувати погодувати, дати кілька ковтків води, теплого чаю середньої міцності або ввести його піпеткою . Дитину потрібно укласти в ліжко, заспокоїти. Голову повернути набік, щоб хворий не захлинувся блювотними масами. Якщо блювота була, необхідно пальцем, загорнутим пелюшкою, очистити рот. 

 

Дитину не можна залишати без нагляду! 

 

Якщо ви знаєте, як і чим була отруєна дитина. постарайтеся якомога швидше видалити отруйну речовину. Зняти забруднену хімічною речовиною одяг, обмити забруднені ділянки тіла теплою водою або мильним розчином. Повести дитину з території, інфіковано отруйним газом. Якщо отрути потрапили в організм через слизові оболонки рота, носоглотки, очі - промити теплою водою, а у маленьких дітей протерти вологим ватним тампоном чи промити за допомогою гумової груші. У тому випадку, якщо ви точно знаєте, що дитина отруїлася кислотою або лугом, змусьте прийняти всередину будь-яку рослинну олію: дітям до 3 років - 1 ч. л., До 7 років - десертну, старше 7 років - їдальню. 

 

УВАГА! Якщо отруїлася дитина, необхідно викликати "Швидку допомогу" 

Зверніть увагу, чим мігла отруїтися дитина і залиште цю речовину до приїзду лікаря, покажіть йому, можливо, знадобиться лабораторне дослідження з метою вивчення виду отрути.

 

 

Лікування харчового отруєння у дітей

 

Лікування харчового отруєння у дітей   Можеш на добу узяти відповідальність на себе. Але якщо лікування харчового отруєння у дітей в домашніх умовах не приводить до поліпшення, то, не сумніваючись, викликай невідкладну допомогу.   Спершу запам'ятай, що харчове отруєння у дитяти це не привід для самолікування антибіотиками. Прийом протиблювотних і протидіарейних препаратів не потрібний. Блювота і пронос - захисні реакції, за допомогою них організм позбавляється від мікробів і їх токсинів В більшості випадків досить обмежитися дієтою, правильним ввідно-сольовим режимом і прийомом різних сорбентів.  Зрозуміло, обов'язковій госпіталізації підлягає важкий перебіг захворювання з вираженим обезводненням. Лікування харчового отруєння у дітей до 2 років так само проводиться в стаціонарі.

 

 

Питний режим при харчовому отруєнні   

 

Ти повинна забезпечити дитяті правильний питний режим. Треба заповнювати втрату рідини і електролітів. Вода, неміцний чай, рисовий відвар, настій шипшини і різні водно-сольові розчини (порадься з фармацевтом, він видасть тобі пару порошків).

 

Поїти дитину треба часто і малими порціями (навіть якщо дитя відмовляється) - кожні 10 - 15 хвилин по ковточку. Розрахунок рідини вироби сама: дитя у віці до року повинне отримати 200 мл рідини на 1 кг маси тіла. Старші діти, повинні отримувати 150 мл на кілограм ваги. Такою водно-сольовою потрібно дотримувати доки не припиняться блювота і пронос.

 

 

Дієта при харчовому отруєнні   

 

Наступне твоє завдання: правильне харчування при харчовому отруєнні у дитяти. Дієта – це і дорога до одужання, і лікування харчового отруєння у дітей.  На 4-6 годин варто взагалі відмовитися від їди (не забувай про пиття).  Само собою харчовий режим має бути щадний. Їжа має бути рідкою, напіврідкою і протертою. Годувати дитяти потрібно дріб (до 8 раз на день) і малими порціями.

Будь обережна з солодким, цілісним молоком і свіжим хлібом, щоб не провокувати бродильні процеси в кишечнику. Мінімум жирів.   Каші на воді або на молоці, розбавленому водою, протерті овочеві супи і відварене м'ясо, сухарі і вчорашній хліб, а також кисломолочні продукти - це те, чим ти годуватимеш дитяти до одужання. До речі, а ти знаєш, що одноденний кефір послабляє, а дводенний закріплює?

У перебіг ще пари-трійки тижнів після одужання живлення має бути особливим – готуй їжу на пару, виключи смажене і жирне, прянощі і чорний хліб, сирі овочі і фрукти. Користь соків, для здоров'я дитяти незаперечна, але зі свіжовичавленими соками відразу, після перенесеної ПТІ, трохи почекай: поступово ви повернетеся до нормального режиму харчування.

отруєння.jpg
  • Одноклассники Social Иконка
  • Instagram
  • Facebook

2020 ясла - сад Сонечко"

Сайт создан на Wix.com

bottom of page